Чому компанії обирають коворкінг?

Чому компанії обирають коворкінг?

Американські соціологи з University of Michigan’s Ross School of Business, що займаються вивченням рівня успішності серед найманих працівників і коворкерів, дослідили різницю між роботою в традиційному офісі і коворкінгу. За «шкалою процвітання» резиденти коворкінгу обганяють співробітників звичайних офісів, як мінімум, на 1-2 кроки, і їх середній результат – 6 з 7 пунктів.

Дослідники вирішили розібратися в причинах цього феномена і опитали безліч власників і менеджерів коворкінгу, сотні коворкерів по всій Америки, а потім, застосувавши техніку регресійного аналізу, виділили 3 основні умови, що впливають на підвищену ефективність і професійний успіх прихильників спільних робочих просторів:

1. Резиденти коворкінгу сприймають свою роботу, як більш осмислену.

Хто вибирає для роботи коворкінг? Як правило, це фрілансери і приватні підприємці, ініціатори нових проектів і стартапів, невеликі IT-компанії, дизайнерські студії та інші професіонали, які ні перед ким не зобов’язані звітувати, самі визначають область застосування свого робочого часу і можуть змінити його за власним бажанням або по необхідності. Вони вільні від «корпоративних зобов’язань» і внутрішньої політики великих компаній, які згубно впливають на ініціативних людей і пригнічують будь-яку творчу особистість.

Сам факт свободи вибору: графіку і часу роботи, партнерів, проектів і методів їх здійснення, – як правило, не тільки різко підвищує ефективність праці, а й дає людині відчуття внутрішньої задоволеності і осмисленості діяльності.

Співробітникам традиційних офісів, особливо великих корпорацій, щастить набагато менше. Всім, хто хоч раз в житті був «офісним планктоном» (а таких в наш час – безліч), відомо що таке робота «з-під палки» і регулярний наганяй від надмірно вимогливого начальства, постійний страх втратити роботу і інтриги конкурентів, які мріють про підвищення за твій рахунок… Все це викликає стрес, робить роботу неконструктивною і далекою від ефективності, а задоволення приносить мінімум – та й то лише в день зарплати.

Робота в творчій і активній атмосфері коворкінгу, серед фахівців з різних областей діяльності, де нормою є співпраця і взаємодопомога і де кожен має унікальний набір компетенцій, якими він готовий поділитися з колегами, – безумовно сприяє внутрішньому зростанню і розвиває власну, неповторну професійну ідентичність особистості всіх членів спільноти.

2. Коворкери відчувають більший контроль над робочим процесом.

Людина, що працює в коворкінгу, вільна у виборі графіка роботи, тим більше, що більшість цих спільно використовуваних робочих просторів відкриті цілодобово і без вихідних. Часом доводиться засиджуватися допізна, щоб встигнути до дедлайну; а іноді, навпаки, можна зробити перерву або працювати віддалено з дому.

Та й у виборі приміщення для роботи коворкери вільні: хочеш працювати в тихому і спокійному куточку? – зніми собі окремий кабінет і ніхто тобі не завадить; якщо ж, навпаки, тебе стимулює взаємодія і співпраця з іншими – придбай робоче місце в самій гущі подій і радій життю.

Незважаючи на те, що коворкери цінують свою свободу, але і дисципліною їм гидувати не можна: без неї продуктивність праці падає і весь проект може піти на дно. Саме робота в співтоваристві з іншими коворкерами допомагає кожному окремо не розслаблятися і краще зосереджуватися на роботі, що не менш важливо для ефективної роботи, ніж професійна незалежність і свобода вибору.

3. Коворкінг дає можливість відчувати себе частиною спільноти.

Відчуття спільності з оточуючими – це одна з основних причин, чому багато сучасних професіоналів і фрілансерів воліють працювати в коворкінгах, а не вдома або в окремому офісі. Кожен коворкінг володіє унікальною, властивою тільки йому атмосферою, і власники просторів роблять все можливе, щоб максимально задовольнити потреби клієнтів.

Ентоні Марінос, один з ключових керівників менеджерів Нью-Йорксько-Чиказької мережі коворкінгів «Grind», розповідає, що для них завжди на першому місці стоїть людина: менеджери і співробітники знають всіх членів по іменах, хто чим займається, чого потребує і завжди намагаються спростити процес їх взаємодії між коворкерами.

Інша мережа – “WeWork”, оцінена в минулому грудні в 5 мільярдів доларів. Метою створення був такий простір, де кожен буде відчувати себе частиною чогось більшого, ніж його власне «Я» – частиною колективного «Ми».

Дослідження показали, що деякі коворкери схильні до спілкування з колегами куди менше інших, всіх їх пов’язує спільне почуття ідентичності як членів однієї спільноти. Швидше за все, це почуття з’являється завдяки тому, що завжди є можливість для співпраці з іншими професіоналами і саме в той момент, коли це буде необхідно для справи.

Що ж з досвіду спільних робочих просторів можуть взяти традиційні компанії?

Незважаючи на те, що коворкінги з’явилися завдяки фрілансерам і підприємцям-одинакам, зараз вони стають актуальними для більш широкого кола людей і організацій. Багато великих компаній зараз вбудовують коворкінг в свої бізнес-стратегії, і це явно йде їм на користь. Як це здійснити?

Коворкінги використовуються підприємствами як альтернативний простір для роботи. Майкл Кенні, керуючий партнер «Co-merge» (Сан-Дієго, США) розповів, як в останні півтора року зросла кількість їх співробітників, які використовують їх простір: робочі групи часто користуються переговорними кімнатами, креативщики радіють можливості роботи за гнучким графіком і наявності різноманітних приміщень для різних проектів. «Grind» теж фіксує зростання кількості фрілансерів, які раніше працювали віддалено, а тепер вирішили оформити членство, при чому серед них співробітники «Visa» і журналісти «Chicago tribune».

Друга стратегія – використання досвіду коворкінгу для організації колективних офісів у великих корпораціях. Кращий спосіб надати підтримку своїм співробітникам і збільшити продуктивність їх праці – це дозволити їм самим контролювати графік роботи, створити всі умови, щоб ця робота була наповнена змістом, заохочувати співпрацю і взаємодопомогу між ними.

Дослідження (яке ще триває) показує, що грамотно створена робоча атмосфера і розумно організований робочий процес впливають на зростання показників благополуччя і задоволеності своєю діяльністю у коворкерів, в порівнянні з їх колегами зі звичайних офісів, що досягається за рахунок певної незалежності в роботі і можливості бути самим собою у відносинах з колегами.

 

Gretchen Spreitzer, Peter Bacevice, Lyndon Garrett

Гретхен Штрейцер, Питер Бацевич, Линдон Гаррет

https://hbr.org/2015/05/why-people-thrive-in-coworking-spaces